Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 5 "Вербиченька" Синельниківської міської ради


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Для Вас, батьки

 

 

 

 

 

 

 

                          Консультація для батьків.

 

Булінг,як актуальна соціально-педагогічна проблема.

Чому діти стають булерами?

 

Булінг    (від анг. bully – хуліган, задирака, грубіян, «tobully» — задиратися,знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду,викликати страх,тривогу або ж створити негативне середови ще для людини.

Форми булінгу:

  • фізичний  –   нанесення   ударів,  штовхання,  пошкодження  або  крадіжка власності;
  • словесний–обзивання,глузування;
  • соціальний–виключення із групи(ізоляція);
    • електронний(кібербулінг)–булінг із використанням технічних та електронних засобів(комп’ютер,мобільний телефон,електронна пошта ісайти соціальнихмереж).

Серед причин булінгу в колективі вчені виділяють наступні: боротьба за лідерство; зіткнення різних субкультур,цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність і наявність у дитини психічних і фізичних вад; заздрість; відсутність предметного дозвілля тощо.

Яксоціально-психологічнеявищебулінгвпливаєнавсіхучасниківгрупидітей,девінвиникає.

Хто провокує боулінг в дитсадку.

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі.

Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок .

Вони починають цькувати дитину чи дітей,якщо дорослі:

  • зневажливо ставляться до дитини,яка часто плач еабо невпевнена в собі;
  • ігнорують скаргу дитини на те,що її образили однолітки–глузує із зовнішнього вигляду дитини;
  • образливо висловлюється про дитину;
  • проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини; батьки або члени сім’ї:
  • б'ють та ображають дитину вдома;
  • принижують дитину у присутності інших дітей;
  • проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
  • ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості,жаліють(неповна родина,дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих—батьків,вихователів,практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.


Наслідки для булера

Агресор менше страждає від наслідків буллінга, ніж жертва, але все жбезслідно це не проходить і для нього:

Неблагополучне майбутнє.Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, й булери опиняються на узбіччі життя. У той час,як колишні жертви,заучки і ботани,закінчують університети ,отримують хорошу роботу і забезпечене майбутнє, агресори потрапляють до тюремної камери.У кращому випадку вони працюють нанизькокваліфікованій та низькооплачуваній роботі ті з заздрістю дивляться насвоїх колишніх шкільних товаришів.

Якщо ви стали свідком булінгу необхідно:

  • виступити проти кривдника,дати зрозуміти,що він не правий;
  • підтримати того,кого ображають;
  • повідомити дорослим (педагогу,психологу,керівнику ЗДО психологу )про факт такої поведінки.

 

Профілактика виникнення та подолання проявів булінгу в дитячому середовищі

 

Дослідження свідчать, що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми. Дитинство —пора становлення особистості.І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту. Тож найближче оточення має забезпечити дитині належний догляд татурботу,а головне—безпечне і радісне існування.


Кожним зверненням до дитини—словом,інтонацією,жестом,інавітьмовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї,частіше—саме про неї.Від повторюваних знаків схвалення,любові та прийняття у дитини з'являється відчуття:«зі мною все гаразд»,«я—хороший».А від сигналів осуду,незадоволення,критики—відчуття«зі мною щось не так»,«я—поганий».Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття,і вони стають основою формування самооцінки.У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у становленні особистості дитини.

З перших років життя дитина«вбирає» все, що бачить і чуєу себе вдома,адже її життєдіяльність стає часточкою життя сім'ї.Тож гармонійна та доброзичлива атмосфера сімейних стосункі вдуж еважлива для зростання малюка.Від доброзичливості найближчого оточення дитини залежить її емоційне і фізичне

здоров'я,вміння контактувати з людьми.Діти,яких поважають, учаться поважати інших. Про яких турбуються — вчаться виявляти турботу.Яких люблять такими,якими вони є,—вчаться бути терпимими до інших.

Так закладаються основи гуманних стосунків батьків ідітей.

Тому метою співпрац із родина мивихованців є допомогти батькам зрозуміти і прийняти сучасн ігуманістичні ідеї та переконання, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини. Адже батьки часто не розуміють, що їхні дії є жорстокими щодо дитини і можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками. Це вияв-ляєтьсявобразливихпрізвиськах,глузуваннінадзовнішнімвиглядом,погрозах, приниженнях. Діти можуть демонстративно заздрити одноліткам,зачіпатиїх,змагатисязнимитачасомагресивнопідкреслювативласнуперевагу.

Чомусьявищецькування,якещеможнаназватиновомоднимсловом

«булінг»,вважаютьу нашомусуспільствіабсолютнонормальною,навітьзвичною справою, надто серед дітей і молоді. При цьому навіть дорослі та,здавалосяб,розумні люди часто звинувачують у тому,що відбувається,не ката, а жертву: «Що, відсіч не можеш дати?». Утім, мало хто уявляє, які насправд іруйнівні наслідки має булінг.

Один розбишака здатний перетворити на справжній жах похід до садочку.Знущання можуть залишити глибоке ємоційн ірубці на все життя.А в екстремальних ситуаціях вони можуть завершитись погрозами насильства,псування майна або серйозними тілесними пошкодженнями.Булінг(цькування)—це навмисне знущання фізичним,вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, штовхань, лайки,погрозі насмішокдо вимагання іграшок і цінного майна.Деякі діти знущаються, уникають, ігнорують інших і поширюють про них неправдивічутки.

Булінг–це відносно новийтермін для пересічного громадянина,зміст            якого кожен із нас непросто знає,а в більшості випадків стикався

 

 

 

 

Булінг можеп роявлятись у вигляді психологічного тиску(образи,приниження,погрози,ігнорування тощо)та фізичних знущань (удари,поштовхи,принизливий фізичний контакт ,побиття та інше).Нерідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих,які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Тривалі психологічні,психіатричні та сучасні неврологічні дослідження підтверджують ,що емоційне насилля може завдати серйозної шкоди.

Головне, що при цьому варто пояснити, — слова самі по собі нічого не означають, важливі лише емоції, які ми пов’язуємо з певним словом. Адже якщо,наприклад,у батьків є дивна звичка лагідним голосом говорити дитині «тимій   дурник»   —   дитина   вважатиме   слово   «дурник»   схвальним,   доки не зіштовхнеться з ним поза своєю родиною.А якщо ситуація цілком залежить від наших емоцій—нам цілком доснаги її змінити.

Чому важливо вчасно відреагувати?

 

Булінг впливає на всіх,хто берев ньому участь або спостерігає,та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті,хто піддаються булінгу:

 

  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади,пригнічує імунітет,що підвищує вразливість до різних захворювань ;втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить довідчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися.У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням ві дбулінгу та розладами харчування,емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті,хтобулять:

 

  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються норми поведінки;
  • частіше беруть участь у бійках.

Ті,хто вимушені спостерігати:

 

 

 

 

  • часто страждають відвідчуття безпорадності,етичного конфлікту:втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження,намагаються менше відвідувати заклади освіти.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Психологи визначають декілька основних причин:

 

  • Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм,надмірну відкритість,зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька .Школа і садок —каталізатор домашніх проблем.Тож,якщодитиназвиклаотриматибільшеувагидосебе,поблажливістьбатьків,коливонабіднайнещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і взакладіосвіти.
  • Атмосфера в групі. Бувають колективи, в яких є дитина-агресор. Вонасвідомошукаєслабшого,використовуєйогоякгрушудлябиття,вирівнюючи свійпсихологічний стан.

Що робити батькам

 

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову здитиною.
  • Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  • Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент.Будьте терплячими та делікатними.
  • Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів,допитуючись.
  • Запропонуйте подумати,які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих,незалишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині,що немає нічого поганого у тому,щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям.Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життячи життя друга.
  • Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно .Можливо ви запропонуєте свій варіант.Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

 

 

  • Пам’ятайте,що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків..
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у закладі.
  • Важливо усвідомити,чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте   свою   дитину   у   налагодженні  дружніх   стосунків                        з однолітками.
  • Поясніть дитині,що зміни будуть відбуватис япоступово,проте весь цей час вона можер озраховувати на вашу підтримку.

 

Наслідки

 

Наслідки булінгу можуть бути різні.Найчастіше—це замкнутість,психологам доводиться працювати з антисоціальними дітьми, які абсолютноне вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років.У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Аленайбільший страх —цесуїцидальнідумки.

Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться,розсмокчеться,але це не так.

НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД,ЩО ЦЬОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.